Гарячка Західного Нілу: які прояви хвороби і як від неї вберегтися.
Гарячка Західного Нілу: які прояви хвороби і як від неї вберегтися.
За інформацією ДУ «Центр громадського здоров'я МОЗ України від 20.08.2024 р. № 04-09/15/4510/24 впродовж липня та частини серпня поточного року на території окремих регіонів України (Київська та Полтавська області, м. Киїів) зареєстровано зростання кількості випадків захворювання на гарячку Західного Нілу (далі-ГЗН).
Геморагічна гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. Інфікована людина не заразна. Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до 2 тижнів. Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він в них нетривало. Самі ж комарі інфікуються під час харчування кров'ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров'ю тварин. Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, від матері до дитини.
Симптоми ГЗН.
У більшості людей інфекція протікає безсимптомно, проте у 20% хворих розвивається грипоподібні захворювання, що характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м'язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю. Хвороба може протікати в одній із форм – гарячкової та нейроінвазивної. Гарячкова форма найпоширеніша, і виникає у 80% хворих, і при цьому не має специфічних симптомів окрім підвищеної температури і ломоти. Людина може навіть не зрозуміти, на що перехворіла, і відповідно, такі випадки майже не фіксуються. У тяжких випадках супроводжується гарячкою, запаленням мозкових оболонок і речовини головного мозку, лімфаденопатією, ураженням слизових оболонок, екзантемою. У дітей найчастіше спостерігаються форми менінгіту, у дорослих - енцефаліту.
До груп ризику інфікування ГЗН в осередках сільського населення є особи, які проживають біля водойм, працівники тваринницьких господарств і птахоферм. В осередках міського типу - мешканці будинків з підтопленими підвальними приміщеннями. До груп ризику також належать мисливці, лісники, туристи, військовослужбовці, які перебувають в польових умовах. Існують і групи медичного ризику, до яких належать реципієнти препаратів крові, органів, тканин і клітин,працівники лабораторій, новонароджені діти в від інфікованих матерів.
Діагностика ГЗН.
Верифікація діагнозу проводиться за допомогою стандартного серологічного методу дослідження – ІФА, при дослідженні парних сироваток крові на наявність типоспецифічних антитіл як «золотий» стандарт, рекомендований ВООЗ [97].
Профілактика гарячки Західного Нілу.
Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти. Специфічного лікування хвороби не існує. Вакцина для запобігання захворюванню людей не розроблена.
Матеріали підготувала заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення КНП «ЦПМСД» Тиврівської селищної ради Гуд Т.В.
